Коли мешканці Івано-Франківська вперше пішли у кіно

Свого часу кінематограф у Станіславові став таким популярним, що директор театру скаржився, що містяни не відвідують театру, хоча квитки в останній дешевші, пише frankivsk-trend.in.ua.

Власне, з кіно мешканці тогочасного Станіславова познайомилися у 1897 році, коли на тодішній вул. І. Данкевича (тепер Мазепи, 6) масовик  Малиновський показав види Парижа та Лондона, а також мешканці побачили сценку про ігри дітей. Це були «світлові картини» на фотопластикумі та сеанси мандрівних кінотеатрів, пише gk-press.if.ua.

Перший кінотеатр

А відкриття першого театру у місті, який став стаціонарним, у Станіславові відбулося 1908 року і отримав він назву «Уранія». Спочатку місцем його розташування була вул. Камінського (тепер І. Франка), а через рік – вул. Сапєжинська, 10 (тепер Незалежності, 10), однак на сьогодні будинок не зберігся. Репертуар змінювали два рази в тиждень.

Згодом 1910 року у Станіславові збудували ще один кінотеатр – «Олімпія», що розташувався на вул. Собєській, 20 (нині – Січових Стрільців). Мешканці міста можуть пам’ятати його ще кінотеатр як дитячий ім.  Шевченка.

А у 1914 році по вул. Липовій (тепер Шевченка) відкрили третій кінотеатр у місті, що отримав назву «Австрія». Згодом за Польщі його перейменували на «Варшаву». До речі, у січні 1919 року у його залі зорганізували історичне засідання Української Національної Ради ЗУНР, де проголосили акт Злуки з УНР. Зараз тут – народний дім.

За Польщі кількість кінотеатрів зросла до шести. Кіно також показували і  у польському «Казино» по вул. Казимирівській (зараз Гетьмана Мазепи, 10) та у кінотеатрі «Беллона».

Звукове кіно

У 1929 році відкрили кінотеатр «Тон» – зараз це кінотеатр «Люм’єр». А у 1930 році у «Тоні» показували вже звукове кіно.

До речі, у 1937 році мешканцям Станіславова демонстрували для перегляду такі фільми як «Дружина чи секретарка», «Королева танцю», «Під твоїм чаром» та інші. Загалом кожного тижня вони мали до вибору інший репертуар, який не завжди припадав їм до смаку.

Коли у місті запанувала окупаційна радянська влада, вона закрила кінотеатри «Беллона», «Казино» та «Варшаву», пише «ПІК». Інші натомість перейменували: «Уранія» отримала назву «кінотеатр імені Т. Шевченка», а «Олімпія» — «Піонер».

У післявоєнні роки стали популярними літні кінотеатри. Тоді на стінах будинку вапном був намальований білий квадрат, навпроти якого ставили  дерев’яні лавки. А на вихідних ще могла приїжджати машина з кінопроектором.

Найпопулярнішим літнім кінотеатром став кінотеатр біля палацу Потоцьких. Популярними були і відкриті кінозали. У 1955 році в парку збудували літній кінотеатр «Трембіта». Він був стаціонарним і мав яскраві риси гуцульської архітектури. Згодом у приміщенні колишнього монастиря братів Василіан відкрили «кінотеатр імені М. Горького».

А у 1954 році на вул. Галицькій, відкрили «Комсомолець», у 1960‑х рр.  перестав існувати кінотеатр Шевченка, але на честь Кобзаря назвали  дитячий кінотеатр «Піонер».

У 1963 році на старому єврейському цвинтарі збудували «Космос». Перед тим, як його мали відкривати, потужна злива знесла стелю і мешканці згадали, на якому місці будувати цей кінотеатр.

У 1970-х роках у мікрорайоні БАМ діяв призовний пункт, при якому облаштували кінотеатр «Патріот».

Напередодні розпаду Союзу попит на кіно різко зменшився у місті. У 1990 р. приміщення кінотеатру Горького віддають назад братам Василіанам, а у «Комсомольці» облаштовують Народний дім Княгинин. Через кілька років зникають «Патріот» та кінотеатр Шевченка, а потім і «Космос» та «Франка»,

На початку XXI століття в Івано-Франківську не було кінотеатрів взагалі. Однак згодом реанімували кінотеатр  «Космос», а незабаром у приміщенні кінотеатру Франка відкрили «Люм’єр».

Comments

.