Як знімали колись кіно на Івано-Франківщині

У наш час кінофільми можна знімати за допомогою різноманітних технік та спецефектів, натомість колись можливості у режисерів були досить обмежені, пише frankivsk-trend.in.ua.

Тож поринено крізь десятиліття і дізнаємось, як колись знімали фільми на Івано-Франківщині.

У 1970 році в обласному центрі знімали фільм «Відвага» про війну. Ця стрічка про радянських підпільників, які ведуть боротьбу з німцями. Івано-Франківськ не випадково вибрали для зйомок, адже залізничні шляхи тут не електрифіковані, а більшість сцен у стрічці розгорталися довкола вокзалу.

Могли знімати з розмахом і не економити на масовках

Що цікаво, раніше кінокартини могли знімати з розмахом і економити на масовках. У цьому фільмі, зокрема, було задіяно багато німецької військової форми, адже одягнути для створення фільму треба було  близько сотні акторів. Вони гуляли пероном, сиділи в залі очікування.  І як же гостей здивував потяг із москви, який прибув у розпал знімання. Самі ж подорожувальники були вражені, побачивши дим та старі паровози, коли всюди ще й німецькі вивіски, а на пероні повно есесівців. Москвичі, які тоді їхали у потязі, просто забарикадувалися у вагонах і не виходили звідти, поки їм не розтлумачили, що на вокзалі знімають фільм.

Цікавими були також зйомки культового фільму «Тіні забутих предків»  режисера Сергія Параджанова. Його екранізували 1964 року на кіностудії імені Олександра Довженка на основі повісті Михайла Коцюбинського.

Знімали кінострічку майже рік у с. Жаб’є і околицях с. Криворівня на  Івано-Франківщині. Режисер активно вивчав гуцульську культуру, перед цим закохавшись у текст Коцюбинського. У будинку, де мешкав Параджанов, постійно були гуцули. Фільм знімали практично цілодобово. У вільний час режисер відвідував весілля чи похорони в околицях ,аби краще познайомитися з традиціями гуцулів. До речі, у стрічці таки можна побачити багато обрядів Гуцульщини. Адже на знімальному майданчику було багато місцевих, які контролювали весь процес творення фільму. Вони навіть висловлювали заперечення щодо автентичності тих чи інших сцен.

Дуелі

Схожі суперечності навіть призвели до дуелі на гуцульських пістолетах між Параджановим та оператором фільму Юрієм Іллєнком. Але тоді Черемош сильно розбушувався і зніс міст, на якому мали зустрітися дуелянти. Іноді Параджанов був дуже прискіпливим до деталей. Наприклад, поливальна установка, яка мала забезпечити дощ у кадрі восени, лила воду при температурі майже нуль градусів, а дублів потрібно було зробити багато. Також, аби створити кращий ефект потойбічного світу, режисер сказав наносити срібну фарбу навіть на листя дерев.

Параджанов навіть зумів пофарбувати скелі під Косовом заради фільму «Тіні забутих предків» у блакитний колір, про ніхто не знав, поки режисер сам не розповів, здивувавшись, що вони тривалий час так і залишились синіми. Це був 1966 рік. Згодом Параджанов також згадував, що ця кінокартина не виникла на порожньому місці – усе завдяки класику Коцюбинському, враженому красою Карпат.  

Comments

.