Найчуттєвіший дотик цієї весни: феномен "Нового театру" у виставі "Собака"

Вистава "Собака" - це гармонійне поєднання життєвих істин, комедійного жанру та філософського підтексту, який залишає післясмак довжиною у тисячі питань. Дійство відбудеться 16 квітня о 19:00 (камерна сцена Івано-Франківської обласної філармонії імені Іри Маланюк). "Frankivsk.trend" привідкриє занавісу та розповість про деякі творчі деталі, які познайомлять із вірністю собаки, а хіба людям вона відома?!

Кого побачимо на сцені? Є можливість упізнати самих себе, але це вже згодом. Їх троє: Він, Вона та Булька. У них різні лінії долі, які в певний момент перетинаються. Його дружина просто пішла, а він залишився із щемким почуттям образи. Може лише здогадуватись у якому класі вчиться його дитина. Собака стає справжньою радістю і дарує йому любов, яку він не відчував від людей. Її прихильність є безумовна, бо вміє щиро цінувати турботу і віддано дарувати свою присутність. Він ще не знає, що вбивство найвірнішої істоти прирівнюється до власної смерті.

Вона. Яскравим акцентом є замотана голова, яка символічно є ознакою бажання віддалитись від світу. Що штовхає нас на те, аби відгородитись від проблем?! Кохання? Так, якщо воно нерозділене. Воно прийшло, перевернуло буденну плинність днів, подарувало новий зміст. А потім раптово щезло. І вона залишилась із своєю самотністю та тінями мрій, які лише гнуть додолу. Який характер цієї жінки? Він нагадує квітку кактуса, бо здається надто колючим. Але це не заважає її природженому вмінню любити. Що змушує нас одягати маску, ховатись від реальності та перетворювати розтоптане добро у самозахист?! Синтезує покликання та розчарування у ганебну справу. Але чи падає вона низько, якщо це вони приносять комочок вірності і просять вбити. Розчарування має перетворюватись у фундаментальний досвід, але не у комплекси та клітку, де добровільно ховаєшся від минулого болю.

Павло Ар'є зазначив, що театр має ставити питання. І важко не погодитись із судженням німецького драматурга із українським корінням, бо кожен глядач має відшукати відповіді у собі, але наважитись запитати - це також гідний вчинок. Ця вистава подарує розмаїття роздумів та є ненав'язливою філософією, яка знаходить відгомін у житті кожного з нас. У ній йдеться про гірку самотність, переоцінку життєвих пріоритетів, відносини між людьми, втрати і зустрічі, які мають доленосну владу над кожним. Тут також про вибір, який стоїть перед нами кожного дня. Але його ехо пролягає над майбутнім і приходиться розплачуватись значно довше. А іноді і все життя.

Режисер Тарас Бенюк та акторський склад "Нового театру" будуть знову вражати своїм талантом, професійною майстерністю, вокалом та мистецтвом відображати життя без прикрас, але прекрасно! Сумна комедія, яка подарує 50-ть хвилин глибокого самоаналізу.

Коментарі