Є такий тип людей, для яких щастя — це самореалізація, показ себе справжнього, не “втискання” себе в якісь рамки. Вони дуже харизматичні, притягують до себе та дають заряд позитиву навколишнім. А що буде, коли таких людей буде кілька в одному місці й вони будуть спрямовані в одному напрямку? Однозначно, вийде шалений вулканічний викид позитиву та драйву. Саме про таких людей поведемо мову далі на frankivsk-trend.in.ua.
Зародження гурту
“Перкалаба” – це фолькрок гурт з Івано-Франківська, який був створений в далекому 1998 році, Принаймні саме тоді вони вперше виступили на сцені “Червоної рути”. Така дивна назва — не просто гра звуків, так називається високогірне село на стику Івано-Франківської та Чернівецької областей на самому кордоні з Румунією. Так само називається потічок, який протікає через село. З подачі Олега Гнатіва “Моха”, засновника та продюсера гурту, таку назву взяли для найменування свого бенду. Хлопці довго шукали свій стиль: спочатку це був ска-панк, часом проскакувало регі на гуцульський манір, далі відтінювали свої композиції хардроковими нотками, нарешті самі музиканти почали називати цей симбіоз різних течій gutzul roots.
Ротації в команді
Про те, що гурт на всі боки неординарний, свідчить і той факт, що за історію свого існування склад учасників постійно змінювався. На 2024 рік через фолькрок-бенд пройшло 30 різних учасників-музикантів з 5 країн світу. Чи ж не рекорд, який вартий Гіннеса? Свого часу учасником гурту був відомий цимбаліст Петро Сказків. Багато учасників “відбрунькувалися” від гурту і створили свої власні чи подались у сольне плавання. В результаті таких ротацій у продюсера Олега Гнатіва виник задум створити об’єднавчий колектив під назвою “Familia Perkalaba”. І це ще один феномен гурту.Ні для кого не є секретом, що більшість колективів, які розбігаються, як правило, роблять це із масштабними скандалами, судами та забороною на виконання певних композицій, то в “Familia Perkalaba” вони з радістю діляться ідеями, дружать, не тримають в таємниці планів на майбутнє і продовжують спілкування. Чи ж не дивина для сучасного шоубізу?
Фонографія гурту
Попри те, що “Перкалаба” почала свій творчий шлях наприкінці минулого століття, свій перший альбом під назвою “Горрри!” випустили аж у 2004 році. Примітно, що в Україні вони не знайшли компанії, яка б взялася за такий проєкт з особливою музикою, що творить гурт. Довелось шукати за кордоном і знайшлась така компанія, що займається саме такими неординарними проєктами у Росії. Напрочуд, альбом сподобався багатьом, і в Україні також зайшов поціновувачами живої неординарної музики. Тому уже наступного року колектив перевидає своє перше творіння під назвою “Свято грибів і форелі”.
У 2007 році вже відомий поза межами України гурт видає другий студійний альбом “Говорить Івано-Франківськ”. Саме в цей час гурт починає гастролювати Європою. “Перкалаба” збирає стадіони в Німеччині, Австрії, Швейцарії, в Польщі про гурт навіть знімають фільм, який мав успіх на Польському фестивалі кіно. Окрилені визнанням, учасники “Перкалаби” видають у 2009 році третій альбом “Чидро”. Далі в 2011 виходить альбом “Дідо”, а у 2013 – “Джєрґа”. Після такого потужного творчого виснаження, як правило, гурти трохи збавляють оберти та роблять паузу з альбомами. Але це ж “Перкалаба”, вони не йдуть протоптаною стезею, а торують свій шлях. Тому в 2016 році з’являється нове творіння — альбом “Argelujah” і в цьому ж році зразу за ним“Daraba”. У 2019 році гурт має нове творіння — альбом “#ґазззууу”
Феномен композицій
Успіх гурту, як і все в “Перкалабі”, теж не піддається логіці: мотиви доволі прості, самі композиції мають мінімальну кількість слів, і тексти абсолютно не перевантажені глибоким сенсом, філософією чи прихованими символами. Якраз навпаки, текст умисно примітивний, місцями сумбурний та оксиморонний. Та і самі музиканти, якщо чесно, не є віртуозними виконавцями. Що ж тоді змушує доволі велику аудиторію поціновувачів у всьому світі слухати “Перкалабу”? Мабуть, неймовірна енергетика самих артистів. Хлопці віддаються на повну, не задумуючись навіть про те, чи вистачить їм сили на наступну композицію. А це захоплює, підкуповує і поглинає у вир позитивних емоцій. А ще драйв, коли все поєднується в одне ціле: виконання, музика, гумор, щирість, простота, безтурботність і бажання бути частинкою цієї енергетики. Будь-які емоції можна зімітувати, але недбальство, в хорошому сенсі цього слова, відв’язаність і стьоб, який демонструє “Перкалаба” на сцені, показати фальшиво не вдасться. В цьому і є секрет їхнього успіху.
Хлопці, хоча тільки іноді, можуть бути й серйозними. Вони написали композицію “Коло”, якою долучилися до акції “Так працює пам’ять”, що присвячена пам’яті Дані Дідіка.
“Перкалаба” і вся її familia стала частинкою українського музичного шоубізу, вона міцно вкоренилася в українську музику, а її шалено-потужна енергія продовжуватиме розвиватися, ширитися, заворожувати, впливати, шокувати, заклинати і звучати.
Джерела:
