Засновниця бренду “FRAMIORE”, франківка Наталія Найда, пригадує, що у своєму стартапі брала курс на екологічність. Ті, хто одягається у “FRAMIORE” також роблять вибір на користь планети. За переконанням команди, одяг повинен бути зручним, продуманим та завдавати мінімум шкоди навколишньому середовищу. А ще креативна засновниця вірить, що турбота ніколи не вийде з моди, пише frankivsk-trend.in.ua.
“FRAMIORE” у США
У 2022 році у складі національної делегації до США були шість стартапів. Вони вирушали на конференцію SXSW 2022. До слова, для нашої держави такий досвід став першим. Серед учасників був і франківський стартап “FRAMIORE”.
Організувати таку важливу поїздку дозволила програма USAID “Конкурентоспроможна економіка України”. Також підтримку надали: Мінцифри, Рада експортерів при МЗС та міжнародний технологічний холдинг “TECHIIA”.
Окрім “FRAMIORE”, до списку перспективних стартапів потрапили: “Spokk”, “Effa”, “Proof-of-Love”, “FlashBeats” та “Deep3dstudio”.
Засновниця стартапу “FRAMIORE” франківка Наталія не приховувала щирої радості. У своєму фейсбуці писала, що завжди прагнула, аби її підприємство дозволяло провадити діалог з іншими країнами. При цьому жінка хотіла залишатись у рідному Франківську. І її стартапу це вдалось.
Ідея
Як пише mc.today, до пані Наталії ідея проєкту прийшла під час подорожі до Індонезії. За словами засновниці, вона усвідомила, що насправді, для життя не так багато й потрібно.
Жінка любить подорожувати з рюкзаком, бо валізи – перешкода для зручності та мобільності. З купою речей Наталія завжди почувається некомфортно.
Ідея позбавити себе та інших людей зайвих витрат здавалась такою простою, але рятівною. На купу модних та, часто, непотрібних речей, йде дуже багато грошей і часу. Так, одного зоряного вечора, до Наталії прийшла думка створювати одяг для жінок з такими ж переконаннями та поглядами на світ. Якість повинна бути важливішою за кількість. Ця ідея твердо засіла в голові. З нею жінка й повернулась до рідного Франківська.
Народження “FRAMIORE”
До свого стартапу Наталія Найда уже мала досвід роботи з власним бізнесом. До 2018, протягом десяти років, жінка керувала невеликим виробництвом футболок та худі з нанесенням. Кошти від прибутків якраз і допомогти Наталці вкластись у стартап. Досвід роботи із корпоративними клієнтами також став в пригоді підприємиці. Втім, її прагнення та цілі від майбутнього проєкту відрізнялись від звичного вже, затишного, невеликого бізнесу.
За словами Наталії, стартап повинен бути орієнтованим на експорт. Саме таким вона бачила “FRAMIORE”. Наталія впевнена, якщо проєкт не має цілі вийти за межі ринку України, то він може називатись як завгодно, але не стартапом.
Наталія пригадувала той момент усвідомлення, що доведеться мати справу зі закордонними ринками, великою конкуренцією. Так вона зрозуміла, що недостатньо знає про бізнес. Довелось багато чому вчитись зі самого початку.
Так, жінка почала відвідувати різні тренінги та лекції. Перед Наталією відкрилась можливість поїхати на міжнародну виставку одягу. Це дозволило б тверезо оцінити шанси власного дітища. Ціллю було також побачити, як працюють конкуренти, аби не повторюватись та не робити такий сам продукт. Одягу, справді, на ринку дуже багато. А схожих концепцій – ще більше. Також Наталія прагнула зрозуміти, як працює ринок, виробництво та маркетинг за кордоном.
Вся “сіль” полягала в тому, що у підручниках потрібну інформацію не завжди знайдеш. Тому підприємиця намагалась по-максимуму спілкуватись з різними людьми, ставити важливі питання, багато цікавитись, аби отримати бажані знання.
Так жінка знайшла дизайнерку та однодумицю у проєкт “FRAMIORE”. Дарина Едер підтримала Наталію, що зіграло ключову роль у створенні стартапу. Пані Дарина, котра подорожувала Азією, запропонувала ідею, котра лягла в основу проєкту.
Вона полягала в тому, що в кожній новій колекції від “FRAMIORE” демонструвалась культура та традиції різних народів. Зазвичай, то були маловідомі культури, або на межі зникнення. Їх інтерпретували в сучасному одязі. Так у “FRAMIORE” з’явились колекції, натхненні хмунгами з Північного В’єтнаму, уйгурами, мусульманами, що потерпали від асиміляційної політики Китаю.
Колекції “XIM”, “Spell My Name”, через кольори, крій, назви моделей, демонстрували красу одягу маловідомих народів. Частка від прибутку була відправлена на підтримку цих людей та їх культурних проєктів. За словами засновниці Наталії, клієнтам бренду дуже до вподоби подібні відсилання. Так одяг набуває інших сенсів. “Framiore” – означає “друг”.
Труднощі
Наталія пригадує, що у квітні 2018 дізналась про те, що Європейський банк реконструкції та розвитку шукав п’ять стартапів зі сфери моди для своєї програми. Ці проєкти повинні були їхати на міжнародну виставку. Хоч місце залишалось лише одне, а “FRAMIORE” був на зародковому етапі, Наталії вдалось переконати комісію, що вони варті того шансу.
Так, вже в серпні 2018 засновниця стартапу демонструвала свою колекцію у Великій Британії на “Moda UK”. Так було отримано перше замовлення на пошиття шести суконь. Їх вартість становила 17 тис. грн, при тому Наталії вкласти довелось пів мільйона гривень.
Керівник проєкту пригадує, що на виставках у Франції, Естонії та Німеччині “FRAMIORE” переслідувало стереотипне бачення та недовіра. Одного разу француз звернув Наталії увагу, чому це український проєкт та й без вишивки? Жінці від тих слів стало сумно і смішно водночас.
Міжнародна торгівля – це труднощі. Молодому стартапу не вірили через національність, боялись перераховувати завдаток, говорили про корупцію. Жінка пригадувала, що помітка “Україна” діяла на іноземців як тригер. Наче бренд здавався хорошим, втім, ризик лякав більше.
Завдяки ще одному вдалому знайомству, чорна смуга припинилась. Майбутня партнерка Ірина проживала вже 20 років у Великій Британії. Завдяки її резидентству, вдалось зареєструвати “FRAMIORE” LTD (українське ТОВ на англійський лад). Не дивно, що іноземна реєстрація значно полегшила процес ведення бізнесу Наталії. Втім, були певні труднощі з британськими банками, які ставились з недовірою до українки, як власниці контрольного пакета акцій.
Наталія наголошує, якщо ви беретесь за стартап, треба бути готовим ризикувати. У свій час, власниця “FRAMIORE” витратила всі свої заощадження за 10 років і навіть більше. Жінка впевнена, якщо власник стартапу не готовий вкладатись і ризикувати, то інвестор тим більше не буде того робити.
Також Наталія з командою виграли грант від Українського фонду стартапів на суму 50 тис. доларів. Це дозволило закупити певне обладнання та почати розвивати виробництво. За словами власниці стартапу, створювати одяг – складний процес. Окрім різних етапів виробництва, додається й те, що в компанії працюють за ощадним принципом. Кількість відходів, при ньому, мінімальна, а робота оптимізована. Також для відшивання використовують спеціальну тканину “Tencel”, котра відрізняється своєю екологічністю.
У Франківську, на Промприладі, діє цех по розробці та тестуванню одягу “FRAMIORE”. А це дороге задоволення. Так, стартап випускає в рік лише 2 колекції у літній та зимовий сезони. В той самий час, мас-маркет бренди відшивають до 52 колекцій.
Для розвитку стартапу пані Наталії та команді знадобилось 2 роки, аби вийти з виробництва 100 одиниць протягом місяця на 500. Багато праці, вкладень, ризиків, невдач. Втім, за словами Наталії, якщо людина хоче чогось досягти, потрібно працювати. Довго і наполегливо.
