Василь Верховинець – видатний український хореограф і композитор родом з Прикарпаття

Можливо, вам раніше не доводилося чути ім’я Василя Миколайовича Верховинця. Все ж його роботи і внесок в розвиток українського музичного, театрального і хореографічного мистецтва заслуговують уваги кожного українця, зокрема прикарпатця, пише «frankivsk-trend».

Про цього композитора, диригента і хореографа дуже цікаві слова сказав відомий радянський діяч і митець Максим Рильський:

«Він був не тільки високообдарованою людиною, але й людиною неабиякої освіченості та широких культурних інтересів».

Василь Верховинець прожив дуже активне творче життя. Він склав чимало хорових творів, дитячих і сольних пісень, написав музику до вистав та народних танців. На жаль, радянська влада висунула проти нього несправедливі звинувачення, через що його смерть була трагічною.

Біографія Василя Верховинця

  Майбутній композитор і хореограф народився 5 січня 1880-го року в    селі Старий Мізунь, що в Долинському районі Івано-Франківської          області. Він виростав і виховувався в родині бідного селянина.

 Хлопчик був здібним учнем і у свої 12 успішно закінчив середню       школу в рідному селі. Після закінчення школи Василь Верховинець     поїхав навчатися у бурсу, яка діяла при Ставропігійському інституті.

 У віці 19 років він закінчив учительську семінарію в місті Самборі   Львівської області, після чого він почав працювати викладачем співів   у  народних школах села Бережинці. Згодом він повернувся на рідну     Франківщину, де викладав у селі Угринів.

Василь Миколайович проявив себе не лише хорошим викладачем співу, але й майстерним актором і хормейстером. У нього був добре поставлений голос – лірично-драматичний тенор. На сцені «Русько-народного театру» він виконував одні з провідних ролей у музичних постановках.

На початку 20-го століття Микола Карпович Садовський створив власний театр, куди запросив на роботу як відомих митців, так і акторів-самоуків, серед яких був Верховинець. Щоб отримати нову роботу, Василь був змушений покинути Галичину і поїхати до Києва. Там він працював з акторкою Євдокією Долею, яка пізніше стала його дружиною.

У театрі Садовського Василь Миколайович виконував важливі ролі з відомих українських опер. Зокрема, він грав Петра в опері «Наталка Полтавка» і Левка в «Майська ніч» Миколи Лисенка.

Через деякий час Василь Верховинець змінив вид діяльності – почав працювати диригентом та хормейстером. Водночас йому вдалося успішно закінчити теоретичний клас в музично-драматичній школі М. В. Лисенка.

Великий успіх Василь Миколайович отримав за свої досягнення в хореографії. Глядачі по достоїнству оцінили танцювальні постановки до опер і драм цього талановитого хореографа, представлених в театрі Садовського.

У 1915-му році Верховинець почав працювати диригентом, хормейстером і хореографом у театрі, який очолював Іван Мар’яненко. Завдяки постійним гастролям в різних куточках України він почав детально вивчати побут і творчість рідного народу. Так, Василь Верховинець записав чимало українських танців: «Роман», «Гопак», «Рибка», «Шевчик» і «Василиха». У 1912-му році він опублікував свою першу наукову працю «Українське весілля». А через рік вийшла його друга робота за назвою «Українську танці».

У зв’язку з тим, що українська хореографія була не дуже розвинутою в першій половині 20-го століття, Верховинець провів ретельне дослідження, яке мало на меті створити національний фаховий балет. Відтак у 1919-му році виходить його книга «Теорія українського народного танцю».

Василь Миколайович працював також із дітьми. В одній зі своїх робіт за назвою «Весняночка» (1923) він детально розповів про методологію роботи з дітьми. В цій збірці зібранні дитячі ігри і пісні.

Впродовж років Василь Верховинець займав дуже важливі посади у своїй професійній діяльності. Він керував не одним українським хором і викладав у вищих навчальних закладах. До речі, саме Верховинець став засновником Першої української державної музичної комедії (нині Харківський академічний театр).

У 30-х роках минулого століття в Харківському оперному театрі відбулася постановка першого українського балетного спектаклю «Пан Каньовський», музику до якого написали композитори Верховинець і Ткаченко.

У 1931-му році був відзнятий фільм «Коліївщина» режисера Кавалерідзе, в якому знімався Василь Миколайович Верховинець. Прем’єра фільму відбулася лише через 2 роки.

Арешти і смерть

Радянська влада кілька разів арештовувала Василя Верховинця по звинуваченню в приналежності до підпільної Спілки визволення України. Його звинувачували у шпигунській діяльності та активній боротьбі проти Радянської влади, чого насправді не могли довести.

У 1938-му році композитора заарештували востаннє, після чого його засудили до розстрілу. Вирок виконали навесні того ж року. 

Comments