Тіні забутих предків: гуцульська історія та вдала екранізація

Тіні забутих предків - це повість, написана Михайлом Коцюбинським. Вона наповнена гуцульським колоритом, магією та враженнями письменника від перебування на Гуцульщині. Повість навіть вивчається у старших класах шкіл та входить до класичної літератури України. Далі на frankivsk-trend.

Історія написання

Повість була написана понад 100 років назад. Датою написання повісті вважається 1911 рік. 

Передумовою для написання стала подорож письменника Коцюбинського до села Криворівня, що на Прикарпатті. Приїхавши сюди вперше, він був вражений побутом жителів гір, місцевими краєвидами та енергетикою. Звісно, цього всього не вистачило на сюжет книги, але письменник приїхав сюди ще раз. Він почав вивчати звичне життя гуцулів, фольклор та легенди, звичаї та традиції людей. І вже ці знання та власний досвід вмістив у повість “Тіні забутих предків”.

1

Про що повість?

“Тіні забутих предків” - повість дуже трагічна. Тут - романтична історія двох молодих людей, які закохуються ніби Шекспірівські Ромео та Джульєтта. Але як і в Шекспіра, історія закінчується трагічно. 

Є дві сім’ї - Гутенюки та Палійчуки. Вони ворогують вже давно. В кожній з цих сімей є діти: у Палійчуків Іван, а у Гутенюків Марічка. Діти знають про ворожнечу, але через деякий час починають дружити. 

Вони виростають, а  їхні стосунки розвиваються. Дружба переростає в кохання. Та Іван змушений їхати на заробітки на полонину. 

Він вирішує нарешті одружитися з дівчиною, але приїхавши додому дізнається, що та впала зі скелі та розбилася. Хлопець в розпачі й туга за коханою не покидає його все життя. Пізніше він одружується з іншою, але пам’ять про Марічку постійно тривожить його серце. 

Його дружина зраджує йому з сусідським мольфаром. Як відомо, мольфари знають та вміють користуватися чарами.  Іван підозрює, що той може його поступово вбивати.  

Одного разу, гуляючи знайомими місцями, Іван бачить Марічку у подобі мавку. Мавки - істоти чарівні та зовсім не добрі. Вони вміють “закрутити” голову та згубили вже не одного хлопця.

Вночі, до Івана приходить Чугайстер - знаний мисливець на мавок. Та хлопець не розповідає йому про мавку. Зрештою, Івана знаходять в урвищі знесиленого та через декілька днів він помирає. 

Всі ці події відбувають в Карпатах, серед гір та полонин. Навколо - ліси та річки, якими бродять чарівні міфічні істоти. Повість наповнена гуцульським колоритом, легендами та драматизмом. 

Екранізація

В 1964 році режисер Сергій Параджанов зняв фільм за мотивами повісті Коцюбинського. Деякі сцени фільму були зняті, у місцях, де сам письменник знайшов натхнення та ідею повісті. Режисер зміг вдало передати настрій повісті, показати гуцульські елементи життя, карпатські краєвиди та зберегти образи персонажів. 

Фільм справді вийшов легендарним. Він навіть увійшов до списку Гарвардського університету. У списку - фільми обов'язкові для перегляду студентами, які хочуть отримати вищий ступінь у кінознавстві.  Важливо, що у прокаті за кордоном фільм мав назву “Дикі коні вогню”. 

Comments