У час стрімкого розвитку, прогресу та інновацій, “стартап” – дуже популярне слово. Втім, той, хто відкрив в місті кіоск з продажу кави, стартапером не є. Присвоїти собі таке завдання можна лише тоді, коли ваш проєкт – це щось нове, корисне, чого раніше не робили, а модель бізнесу захочуть копіювати та примножувати прибуток, пише frankivsk-trend.in.ua. На жаль, не всі ідеї є прибутковими. Переважно, – це збиткова ініціатива. То для чого тоді місту стартапи?
Дорогу студентам
Стартапи мають досить хитке положення на ринку. Часто, основною причиною провалу, ще на етапі ідеї, є брак коштів для розвитку. В Європі подібними проєктами займаються, переважно, студенти. Інколи, такі ініціативи називають “гаражними”.
Начальник управління інвестиційної політики Івано-Франківської міської ради Ігор Попадюк у своєму інтерв’ю firtka.if.ua поділився реаліями місцевих стартапів.
У Франківську є багато активних організацій громадянського суспільства. Це середовище трохи краще розвинуте, ніж в інших містах України. Втім, все ще не має такого інтенсивного розвитку стартапів як в Європі та в Америці. Наприклад, до 90% берлінських стартапів вмирають, але це вважається нормальною практикою.
Попадюк стверджує, що головним є сам процес, коли відсіюються неперспективні стартапи. Чим більше спроб, тим більше якісніших ідей з’являться та перетворяться в прибуткові бізнеси. На жаль, подібної співпраці та поштовху студентів для розвитку їх ідей у Франківську поки немає. Це одна з причин, чому відбувається відтік кадрів за кордон.
Якщо студент буде знати, що існують платформи, де можна розвивати власну ідею, то він залишатиметься в місті. Саме тому, Франківську потрібні стартапи.
Фонд регіонального розвитку
Міська рада з Промприладом розглядають заявки на фонд регіонального розвитку на кошти Євросоюзу. На 2019 рік цей фонд ще не був оголошеним. Втім, йшлось про суму до 15 млн гривень. “Тепле місто” та Urban Space 100 теж мають певні гранти. Також є університети, сам Промприлад, Університет короля Данила, котрий має ІТ-лабораторію. Університет нафти та газу розпоряджається “Новою енергією”.
Заради того, аби студенти мали платформи для втілення та реалізації власних стартапів, за словами Попадюка, є намір податись на цю грантову програму. Це потрібно, аби розробити механізм та ініціювати технологічні стартапи.
Технологічні стартапи
Пан Ігор розповів, що у Франківську є софтові стартапи, котрі дають можливість створити та провести культурні події. А технологічних немає. Один з останніх – це “Кнопка шансу”. Він включає створення механізму, який буде подавати сигнал розташування туриста там, де у горах може не працювати телефон. Цей механізм буде слідкувати, куди йде людина. Якщо турист заблукає, пристрій передасть сигнал до рятувальників, коті зможуть швидко його знайти. Це технологічний стартап.
Місто потребує подібних технологій ще більше. Це стане запорукою того, що студенти зможуть об’єднатись та залишитись розвивати Франківськ. Сам Попадюк дуже вірить у Промприлад. Він дає змогу багатьом невеликим бізнесам працювати. Якщо один такий прогорить, приходить інший. Новий креативний проєкт отримує нішу для розвитку. Механізм не те, що не розвалюється, він працює.
Фондовий ринок
Пан Ігор вбачає велику проблему в тому, що фондовий ринок в Україні не працює. Це біль для малих компаній та стартапів, котрі прагнуть до розвитку, у Франківську, в тому числі.
Наприклад, франківський проєкт “Буквиця” отримав від американського фонду 3 млн грн на розвиток та покупку обладнання. Тобто, американці, клієнти, учасники проєкту та навіть інші підприємці зуміли побачити перспективу, а українські фонди – ні? Це розчаровує.
