Якщо ідея громадського ресторану Urban Space 100 довела, що франківці здатні об’єднуватися довкола спільної мети, то проєкт “Промприлад.Реновація” показав світу зовсім інший масштаб. Це історія про те, як занедбаний радянський завод у самісінькому центрі Івано-Франківська перетворився на один із найпрогресивніших інноваційних центрів Східної Європи. Сьогодні сюди їдуть за натхненням, інвестиціями, знаннями та сучасними сенсами.
Як промислову руїну перетворили на інноваційний хаб, чому світові експерти називають франківський досвід “інклюзивною економікою майбутнього” та як проєкт став надійним тилом під час повномасштабної війни – дізнаємось з frankivsk-trend.in.ua.
Історія місця: від військового заводу до “парасолькового занепаду”
Історія закладення заводських цехів сягає 1940 року, коли в тодішньому Станіславові об’єднали машинобудівний та вагономеханічний заводи. Згодом підприємство спеціалізувалося на приладобудуванні, а у 1988 році отримало знайому кожному франківцю назву – “Промприлад”. Саме тут виготовляли легендарні розкладні парасольки, які розходилися мільйонними тиражами по всьому СРСР.
Проте 90-ті роки принесли занепад: гігантське підприємство, яке колись займало цілий мікрорайон і давало роботу понад 5 тисячам людей, приватизували, роздрібнили та занедбали. Корпуси руйнувалися, а приміщення здавалися під випадкові склади чи автомайстерні.
На початку 2010-х виникла типова для пострадянських міст дилема: що робити з величезною промисловою зоною, яка через розбудову міста опинилася не на околиці, а за 10 хвилин пішки від ратуші? Знести й забудувати черговими житловими “багатоповерхівками”? Команда платформи “Тепле місто” на чолі з Юрієм Филюком разом із партнерами з урбаністичної школи CANactions обрала значно складніший, але амбітний шлях – піти в проблему і перетворити її на головну точку розвитку регіону.
Структура холдингу Промприлад.Реновація: що таке імпакт-інвестування?
Замість шукати одного олігарха чи сподіватися лише на донорські гранти, команда розробила унікальну для України бізнес-модель імпакт-інвестування (investing for impact). Це підхід, за якого фінансові вкладення мають не лише приносити прибуток, а й вирішувати конкретні соціальні, екологічні чи культурні проблеми суспільства.
Структура холдингу “Промприлад.Реновація” влаштована так:
- 70% компанії належить приватним інвесторам. Інвестором міг стати кожен – від великого бізнесу до звичайних містян (найменший поріг входу на етапах збору становив від $1000 або 50 000 грн). Усі вони стають співвласниками заводу й отримують виплату дивідендів.
- 30% належить благодійній організації Promprylad Foundation. Ця частка гарантує, що третина прибутку завжди повертатиметься у суспільні, освітні, мистецькі та екологічні проєкти міста.
У цю візію повірили не одразу. Засновник проєкту Юрій Филюк згадує, як восени 2017 року на об’єкт приїхала Ярослава Джонсон, очільниця американського фонду WNISEF. Побачивши облуплені стіни та темні занедбані цехи, вона щиро радила знести все бульдозерами. Проте вже за декілька років фонд WNISEF став одним із головних стратегічних партнерів проєкту, а сама пані Джонсон увійшла до наглядової ради.
У 2019 році команда проєкту зробила безпрецедентний крок – викупила контрольний пакет акцій заводу “Промприлад”, ставши його повноправним власником.
“Пілотний поверх” та народження екосистеми
Реконструкцію розпочали з пілотного 3-го поверху одного з корпусів (площею 1 783 м²). Роботи тривали всього 9 місяців, і вже навесні 2018 року простір відкрив свої двері.
“Пілот” довів: модель працює! Під одним дахом перетнулися чотири ключові напрями: нова економіка, неформальна освіта, сучасне мистецтво та урбаністика.
Зараз “Промприлад” – це справді “місто в місті”, де сформувався унікальний симбіоз резидентів:
- Нова економіка та виробництво. Тут працює сімейна мануфактура шкіряних виробів Shuflia, екологічний бренд одягу Framiore, мейкерспейс з обробки металу й дерева, а також R&D центр, де науковці розробляють інноваційні акумуляторні батареї та тестують вирощування альтернативної шкіри з міцелію грибів.
- Освіта для майбутнього. Робототехнічні та ІТ-простори для дітей (Робоклуб ІФ, Дрібнота), де навчають малечу, зокрема дітей з інвалідністю та розладами слуху. Також діють бізнес-інкубатори, коворкінги та освітні програми для малого підприємництва від Львівської бізнес-школи УКУ.
- Сучасна культура. Галерея сучасного мистецтва “Детектор”, артмайстерня Яреми Стецика, мультимедійна студія Multimedia lab та музичні майданчики.
- Урбаністика та влада. Лабораторія Metalab, яка досліджує міські простори, та унікальний прецедент – Управління інвестиційної політики Івано-Франківської міськради. Чиновники переїхали зі старих кабінетів у прозорий офіс на “Промприладі”, щоб бути в постійному контакті з бізнесом.
Спеціально для полегшення комунікації між сотнями фахівців команда створила інноваційну інтерактивну навігаційну систему Lokki, яка розпізнає відвідувачів та допомагає підприємцям знаходити потрібні контакти та партнерів безпосередньо у просторі.
Точка стійкості: “Промприлад” під час повномасштабного вторгнення
Справжнім іспитом на зрілість для екосистеми заводу стало 24 лютого 2022 року. У той час як більшість процесів у країні завмерли, “Промприлад” миттєво перетворився на головний оперативний штаб Прикарпаття.
- Save Ukraine Now (SUN). На базі заводу створили координаційний центр підтримки прикарпатських підрозділів ЗСУ та ТрО, який за час роботи акумулював мільйони доларів на потреби оборони.
- Save Business Now. Проєкт допоміг релокуватися на Прикарпаття понад 50 підприємствам із гарячих точок (Харкова, Києва, сходу України). У пікові місяці 16 евакуйованих бізнесів базувалися безпосередньо в цехах заводу.
- Пункт незламності та роботи. Під час блекаутів завдяки потужним генераторам та супутниковому інтернету “Промприлад” перетворився на гігантський цілодобовий коворкінг для сотень підприємців і фрилансерів.
Вже на третій тиждень повномасштабного вторгнення “Промприлад” одним із перших в Україні відновив масштабні будівельні роботи попри виклики воєнного часу. За час війни проєкту вдалося залучити понад $10 млн грантів, кредитів та інвестицій, левова частка яких – це кошти українців, які вірять у майбутнє своєї країни.
Масштаб, що вивів Франківськ у світові лідери
Вплив “Промприладу” на місто важко переоцінити. Багато в чому саме завдяки діяльності цього інноваційного хабу Івано-Франківськ виборов перше місце в рейтингу “Forbes Україна” як найсприятливіше місто для ведення бізнесу в країні.
“Реновацію Промприладу” презентували на найпрестижніших світових майданчиках: під час економічного форуму в Давосі, у Стенфордському та Оксфордському університетах, а також у Палаті лордів Великої Британії. Західні експерти називають проєкт прототипом нової “інклюзивної економіки”, де інтереси громади, бізнесу, митців та влади об’єднуються задля спільного розвитку.
Яким буде фінальний результат?
Загальна площа реконструйованих приміщень сягне понад 36 000-40 000 м². Тут запрацюють великий готель, фудмаркет, спортивний центр, великі конференц-зали на 3-4 тисячі гостей, центр читання, дитячий коворкінг для мам, що працюють, та повноцінний науково-дослідний хаб.
Погляд у майбутнє
“Промприлад.Реновація” – це більше, ніж просто вдалий архітектурний кейс з очищення міського простору. Це передусім відповідь на головний виклик регіону: як зробити так, щоб талановита молодь, науковці, підприємці та митці не виїжджали з Франківська до столиці чи за кордон, а знаходили масштабну самореалізацію вдома.
Завод, який колись робив механічні деталі та парасольки, сьогодні продукує найцінніший продукт сучасності – довіру, інновації та нові сенси для всієї України.