Франківщина багата не лише на прекрасні краєвиди та цікаву історію, а й на визначних людей. Зокрема, діячів культури та мистецтва. Чимало акторів театру та кіно з гідністю розповідають про своє походження, хоч і проживають у далекому Києві чи інших містах України. Чимало з них, час від часу, приїжджають на батьківщину зарядитись енергією та відпочити, аби розвивати нові мистецькі проєкти, пише frankivsk-trend.in.ua. Далі про Ірму Вітовську, Юрія Горбунова, Романа Луцького та Олексія Гнатковського.
Ірма Вітовська
Ірма народилась 30 грудня 1974 року в Івано-Франківську. В дитинстві хотіла стати археологом та робила кілька спроб вступити до Прикарпатського інституту ім. Стефаника. Втім, у 1998 році закінчила Львівський музичний інститут. Вітовська відома зокрема за роллю у популярному в 00-х серіалі “Леся + Рома”.
“Леся+Рома”, у свій час, полюбився багатьом кумедними життєвими ситуаціями в парі двох закоханих людей. Втім, головні герої не були схожими на типових серіальних персонажів. Вони, наче звичайні пересічні люди, по той бік екрана. Серіал – українська телеверсія канадського комедійного серіалу “Хлопець, дівчина”. Цікаво, що у 2010 році український канал “ТЕТ” показував російськомовну версію проєкту “Саша+Маша” (“Un gars, une fille”), в той час як Україна мала свою версію “Леся+Рома”.
Ірма Вітовська є також великою благодійницею. Вона бере участь у програмах “Діти вулиці” та “StopБіль”. У 2014 році актриса робила ляльки-мотанки, продавала їх, аби допомогти армії. Вона продовжує брати участь в різних проєктах, допомагати ЗСУ. Вітовська збирає кошти для допомоги невиліковно хворим дітям, віддає їм значні суми із власних гонорарів. Ірма часто буває близько лінії фронту та є, без перебільшення, однією із представників культурного сектору, які максимально працюють на перемогу.
Однією з нових робіт Ірми Вітовської стали “Королі репу”. Актриса втілила на екрані повію середніх літ з власною історією та душевними переживаннями. Стрічка – про історію дорослішання. Це соціальна драма про українське село, мешканці якого практично не мають можливості для реалізації власної мрії. Ніна – екранна героїня Ірми, залишається самою в селі. Лише у фіналі глядач розуміє, чому так сталось. Історія цієї жінки – про повну безвихідь.
Роман Луцький
Роман народився 20 березня 1986 року в селі Боднарів на Франківщині. Після школи, Луцький вступив до Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Він займався режисурою державних святкувань, але це йому не надто подобалось. Роман вирішив з третього курсу почати ходити на заняття зі студентами-акторами. Згодом, змінив свою навчальну спеціалізацію.
Першою роллю Романа став сантехнік та батько трьох дітей у виставі “Шлюб по-італійськи”. Відомий також завдяки стрічкам: “Параджанов”, “Брати. Остання сповідь”, “Сторожова застава”, “Секс і нічого особистого”, “Віддана” та ін. Актор відрізняється своєю привабливістю та харизмою. Хтось навіть називає Романа українським Бредом Пітом.
Актор зізнається, що ніколи не мріяв зніматись в кіно, хотів бути художником, або дизайнером. З першого курсу Ростислав Держипільський хотів, аби Роман змінив спеціальність з режисури на акторство. Втім, Луцький противився, доки міг, вважав професію дуже залежною. Після своїх перших спроб у театрі він таки змінив думку. Апетит приходить під час їди, за словами актора. Роман пригадує, що у 2011 році, коли при владі був Янукович, його навіть поставили перед фактом – вчити досконало російську, якщо він хоче й надалі зніматись в кіно. Втім, все змінилось після Майдану 2013-2014 років.
Про “Віддану” пригадує багато цікавих моментів. Наприклад, те, що у стрічці полька грала українку, а українка – польку. Хоч події відбуваються у Станиславові сто років тому, все фільмували під Києвом та в Чернівецькому театрі. Луцький дуже надіявся, що буде, нарешті, працювати на рідній Франківщині. На жаль, в Івано-Франківську дуже багато з того, що треба було зберегти, втрачено.
Луцький дуже радіє, що українське кіно стрімко почало розвиватись і назад, на щастя, дороги вже немає. Роман – україномовний з дитинства, тому великим досягненням вважає Закон про мову. Не менш важливо те, що попри російськомовність українських акторів, вони легко переходять на українську. Це створює гарну внутрішню конкуренцію, за словами Луцького.
Олексій Гнатковський
Олексій народився 9 листопада 1985 року в Івано-Франківську. У 2008 році закінчив Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника за спеціальністю “Політологія”. Згодом, закінчив ще й театральне відділення. Є артистом Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. І. Франка.
Серед нових робіт актора – одна з головних ролей в українській стрічці “Довбуш”. Гнатковський втілив брата Олекси Довбуша – Івана. Стрічка вважається найдорожчою серед українських фільмів. Її бюджет становив 120 млн гривень. Прем’єра відбулась 24 серпня 2023 року. Багато сцен знімали саме в Карпатах.
Франківців точно можуть пригадати вислів “То є мої гори. Я тут ґазда..”. Ця фраза стала крилатою, ще з трейлеру, задовго до виходу фільму. Актор, зважаючи на режисера Олеся Саніна та вартість стрічки, відчував велику відповідальність. Йому дісталась одна з головних ролей. За словами Гнатковського, фільм наповнений сенсами й знімався для українців – нації переможців.
Актор певний, що окупованими є не лише окремі території держави, одвічно окупованими є території в людських головах. На думку актора – це люди, які свідомо обирають говорити російською. Гнатковський та вся знімальна група трудились над фільмом, аби посприяти деокупації душ тих, які говорять: “Какая разніца?”. Комплексу меншовартості та раба потрібно позбавлятись.
Про свого героя – брата Івана, Олексій дізнався не так давно. Для франківця Олекса Довбуш був легендою. У багатьох селах є стежки Довбуша чи криниці Довбуша. Коли Олесь Санін запропонував роль Івана, Олексій почав читати та вивчати історію. Раніше, його вчив політології професор Грабовецький, якого Санін брав як першоджерело про Довбуша. Тож, Гнатковський пішов в однойменний музей та побачив, що Іван існував насправді та був опришком.
Є навіть артефакт – ніж, яким він нищив ворогів. Але Іван – хороший герой. Гнатковський радить дивитись фільм, бо там – двоє братів. Аби дізнатись, хто є справжнім Довбушем, слід розібратись та докопатись до істини. Олесь Санін тим і геніальний, за словами актора, що вміє закладати у фільмах глибокі сенси.
Юрій Горбунов
Юрій Горбунов народився в Новому Роздолі, втім, виріс на Івано-Франківщині. Актор народився 24 серпня 1970 року. Навчався у середній франківській школі №7, а в 1992 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. Згодом, почав працювати в Драматичному театрі Івано-Франківська.
Дебютом на телебаченні для Горбунова стало шоу “Щасливий дзвінок” 1999 року. Вів він передачу спільно з Марією Єфросиніною та Ольгою Бурою. Коли включилась камера на його першому ефірі, актор мав відчуття, що в нього дежавю. Все це він вже переживав, коли вступав до театрального інституту.
У 2000 році вів “Підйом” спільно з Єфросиніною. У 2002 році здобув премію “Телетріумф” за “Найкраще телевізійне шоу”. Відомий також, завдяки шоу “Готовий на все”, “Один за всіх”, “Тепер ти в армії” та ін. З 2006 року є ведучим на “1+1”. Також працював у всіх сезонах “Танців з зірками”.
У 2012 році був серед восьми українців, які несли олімпійський вогонь у Лондоні. Також є кумом Ірини Білик. Щодо роботи, ідеальним для себе вважає формат вечірнього ток-шоу. Дуже хоче працювати у подібному проєкті, з музикою, висвітлювати розважальні та політичні теми.
У 2023 році Горбунов потрапив у ряд скандалів. Зокрема, Ігор Кондратюк був проти рішення Уряду про фінансування проєкту Юрія “Смт Інгулець” на 33 млн гривень, з державного бюджету. Також Кондратюк закликав Горбунова відмовитись від цих грошей на користь ЗСУ. Шоумен, у відповідь, зняв відео в Інстаграм, в якому оголосив, що від фінансування відмовляється, але не від проєкту.
Горбунов прокоментував цей скандал, зокрема, в інтерв’ю Аліні Доротюк. Ведучий пояснив, куди і як розподіляються гроші “від донорів” саме на кіно. Також шоумена обурювала наступна ситуація: багато з тих, хто йому писали, що кіно не на часі, стояли в рожевому на прем’єрі “Барбі”. А серіал, “Скажені сусіди”, який знімали під час війни, був лише на шостому місці “Netflix”.
