Вражають мистецькою грою: історія театрів Івано-Франківська

У 1939 р. у Станіславові починає панувати радянська влада: тут відразу створюють на базі самодіяльних колективів Обласний музично-драматичний театр ім. І. Франка. Його розмістили у колишньому театрі Станіслава Монюшка, пише frankivsk-trend.in.ua.

У той час у регіоні вже діяло близько 20 мандрівних театрів, а також ансамблі, пише 0342.ua. Від початку тут творили такі митці театру як учень Курбаса Божедан, геніальні акторки Марія Слюзарівна-Сохановська та Клавдія Кемпе-Гош та інші. У 40-х роках колектив отримає нових керівників з Київського академічного театру ім. І. Франка.

«На Вкраїні милій»

Після німецької окупації у 1945 році театр знову приймає відвідувачів, Так, кращі з акторів харківського пересувного театру, які гастролювали у Станіславові, тепер працюють тут постійно. До Станіславівського театру також запрошують працювати акторів з різних міст України і навіть зі столиці. А першою виставою, яку містяни побачили тут після війни, стала сцена п’єсою І. Чабаненка «На Вкраїні милій».

Актори зі Станіславівського театру не раз зривали овації у різних містах Союзу. Упродовж 1979-1993 рр. керувала колективом Ірина Желтоножська, яка разом з з головним режисером Ігорем Борисом створила плідну театральну епоху у місті. Вперше в Україні глядачі побачили драму А.Чехова «Іванов» та повість Коцюбинського «Тіні забутих предків». Колектив не раз нагадував українцям та у Союзі про свою активну мистецьку позицію. Зокрема, популярними були вистави   «Роксолана», «Плаха», «Тіні забутих предків» та інші.

Претенденти на Національну премію

До речі, у 2009-2010 рр. вистави Р. Держипільського за творами  М. Матіос «Солодка Даруся» та «Нація», навіть претендували на  Національну премію України ім. Т.Шевченка.

Івано-Франківський академічний театр ім. Івана Франка

На сьогодні саме Івано-Франківський академічний театр ім. Івана Франка є одним з найуспішніших театральних колективів нашої держави, який дуже поважають глядачі. Акторів знають навіть у Європі та Америці. З цими чудовими акторами приїжджають співпрацювати найкращі колективи Європи. У 2017 році до Франківська приїхав театр всесвітньовідомого литовського режисера Еймунтаса Някрошуса «Meno Fortas».

Упродовж 2008-2018 рр. театр проживав один з найяскравіших етапів в історії. Актори вищезгаданого театру почали активно зніматися у фільмах. На сьогодні, окрім того, що франківські актори тішать нас виступами та театральній сцені, також бачимо їх і у кіноіндустрії. Загалом вищезгаданий період був постійним рухом театру вгору. Окрім успішних кінопроєктів, актори франківського театру тішили також глядачів всеукраїнських театральних проектах. 

У 2017 році театр «зазнав» повного ребрендингу концепції стилю і відповідає вимогам та тенденціям часу. На сьогодні репертуарна афіша містить 36 назв, а вистави тішать розмаїтістю. Так, глядачі можуть переглянути сучасну та класичну зарубіжну і українську драматургію; інсценізації сучасних та класичних творів.

До речі, цей театральний колектив не обмежується класичними рамками у побудові вистав і завжди намагається їх «освіжити». Ці вистави колектив може організовувати у доволі незвичних місцях, використовуючи для показу неоригінальні декорації. Багато з їхній вистав вже отримали статус культових. Як-от «HAMLET», який провели у підвалі.

Загалом Івано-Франківський драматичний театр можна назвати сумішшю  сучасних тенденцій, інновації та класичних вистав. І цей стиль вже полюбили як місцеві прихильники театру, так і приїжджі з інших регіонів. А останніх на виставах франківців вистачає, адже любителі вистав франківського театру спеціально їдуть до Івано-Франківська на вистави своїх улюбленців. Ці вистави заряджають енергією, навіть якщо ви не любитель театрального мистецтва, байдужим не залишитесь. 

Академічний обласний ляльковий театр ім. Підгірянки

Цей театр у місті також займає важливе місце в розвитку культури. Його історія почалася із газетного оголошення про набір Станіславським обласним відділенням у ляльковий театр», пише ua.igotoworld.com. На сьогодні це єдиний у нашій країні театр ляльок, який став учасником  проекту «Літаючий фестиваль» у програмі Євросоюзу «Культура 2007–2013». Колектив театру успішно гастролював сценами Європи.

Роком його заснування вважають 1945. Саме тоді набирали акторів у ляльковий театр імені Павлика Морозова. А вже у квітні тут відбулася вистава «Гусеня» за п’єсою Н. Гернет, наступні – у 1947 році. Зараз окремі ляльки з тих виставки можна побачити у музеї театру.

До 1954 року у театру не було власного приміщення спочатку вистави відбулися у Палаці піонерів, з 1949 року – у будівлі теперішнього  Народного дому.

У 1954 році у театру з’явилася власна кімната в Народному будинку «Просвіта». З того часу вистави відбувалися частіше. А через два роки театр переїхав до Народного дому «Княгині». У 1981 році театр отримав стаціонарне приміщення на вул. Незалежності, 10-а, але потім через обвал будинку автори переселилися до Народного дому №1.

У 1991 році цей театри отримав ім’я відомої поетеси Марії Підгірянки, переїжджав та у 2005 році після реконструкцій приміщень прокуратури Івано-Франківська урочисто відкрили ляльковий театр – це було на честь  60 річниці його заснування.

Вистави просто неба

Полюбилися івано-франківцям і вистави просто неба.

Так, зокрема, у 2021 році актори Івано-Франківського національного академічного драматичного театру вперше зіграли виставу, яка відтворила цілком гуцульське весілля XIX ст. Прем’єра відбулася на сцені у Верховині. Актори змогли майстерно відтворити усі традиційні елементи. Так, почали від сватання і завершили танцем молодого і молодої. Не оминули і традиції приїжджати на весільну церемонію на конях. Тож коники теж потішили глядачів своїми святковими «костюмами». А щоб краще відчути атмосферу справжнього гуцульського весілля, усіх його гостей частували і запрошували до танцю, пише galka.if.ua.

Самі актори та творці цієї похизувалися цим творчим ексклюзивом. Актори проводили репетиції цієї вистави у Красноїллі, де колись був Гуцульський театр Гната Хоткевича, Леся Курбаса. Також презентували це весілля саме у Верховині, колись — Жєб’є, а працювали саме над жєб’євським варіантом весілля. Усе це, зізнаються актори, було невипадковим. При цьому, за словами художнього керівника Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Ростислава Держипільського, вони хотіли показати світові справжнє весілля на Гуцульщині, яке не змінив вплив радянської влади та її ідеології. В основі сценарію використали етнографічну розвідку Володимира Шухевича, твори Станіслава Вінценза і Василя Стефаника.

Також Держипільський зазначив, що колектив його театру цієї прем’єрою хотів продемонструвати продовження роду нашої держави та нації. А також традиції гуцулів, які в горах тримають небо України.

Загалом розбудова нового українського театру на сьогодні була б  неможливою без творчих груп побратимів. До слова, режисер  Держипільський зміг створити трупу зірок – акторів-лідерів і однодумців. Також головний театр Івано-Франківська відчинив свої двері і для  найпопулярніших сучасних світових та українських режисерів, зокрема  Стаса Жиркова, Максима Голенка, Жюля Одрі та інших. Сам же франківський колектив не покидає виступів по всій нашій країні і за її межами. Також не забувають актори їздити і на Схід, у розташування  ЗСУ, працювати з ветеранами і волонтерами, адже ці франківські актори –  насамперед патріоти. 

Comments

.