“Під вулканом”: нова акторська висота франківця Романа Луцького у драмі, що зворушила світ

У 2024 році на великих екранах з’явився фільм “Під вулканом” (Pod wulkanem) — глибока, емоційно насичена сімейна драма на тлі війни, яка стала знаковою не лише для польського, а й для українського кінематографу. Режисер стрічки — Даміан Коцур, знаний польський постановник, якого міжнародна критика вже неодноразово відзначала за тонке психологічне кіно. Одну з головних ролей у фільмі виконав актор з Івано-Франківська — Роман Луцький — і його гра стала справжнім проривом року, здобувши визнання в Марракеші й відгуки захоплення в Торонто, пише frankivsk-trend.in.ua.

Сюжет: на лаві між двома світами

“Під вулканом” — польський фільм, знятий польським режисером Даміаном Коцуром. Ця стрічка представляє Польщу на міжнародних кінофестивалях і є претендентом на премію “Оскар”. Проте, попри своє польське походження, фільм розповідає нашу історію. У ньому знялись українські актори, вони говорять українською мовою, оскільки виконують ролі наших співвітчизників.

Драма розгортається на тлі перших місяців повномасштабної війни в Україні. У центрі історії — сім’я Коваленків з України — тато (Роман Луцький), мати (Анастасія Карпенко), підлітка Софія (Софія Березовська) та маленький Федя (Федір Пугачов), яка в лютому 2022 року вирушає на відпочинок до Тенеріфе, одного з іспанських Канарських островів. Їхній побутовий рай перериває страшна новина: росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Замість райського узбережжя — тривога, неспокій і моральні дилеми. Цей момент стає точкою зламу: герої змушені переосмислити все — ким вони є, куди їм повертатися, чи мають вони дім і що робити, коли твоя країна горить, а ти — за тисячі кілометрів.

Туристичний ландшафт острова перетворюється на символ вигнання. За яскравими барвами й вулканічними пейзажами — тиша розпачу, тривоги та родинних конфліктів. Фільм не демонструє воєнних дій, натомість зосереджується на психологічному напруженні, ізоляції, розмитих ролях і втратах — не лише фізичних, а й духовних. Камерна атмосфера, неспішний ритм, глибокі погляди і мовчання перетворюються на головні засоби розповіді.

Це не просто фільм про війну. Це історія про вибір і втрату, про тремку ідентичність, яка вивітрюється під напором новин, страху та чужої землі. Стрічка говорить про Україну — через родину, через біль, через чоловіка, який бореться з тінню у власній душі.

Сила імпровізації й органічна акторська гра

Особливістю зйомок було те, що більшість діалогів у фільмі народжувалися в процесі гри — це була справжня імпровізація. Такий підхід дозволив акторам не грати, а жити всередині заданих ситуацій. Щирість і природність взаємодії на екрані зробили стрічку надзвичайно живою та відвертою. Глядач бачить не просто героїв, а людей — із їхніми суперечностями, слабкостями, тривогами й надіями.

Головний герой — батько і внутрішній вогонь

Роман Луцький виконує роль Ігоря — батька родини, внутрішньо розірваного між почуттям провини, прагненням захистити близьких і бажанням повернутися на Батьківщину, щоб боротися. У його внутрішньому конфлікті — голос тисяч українців, які опинилися далеко від дому в момент, коли Батьківщина потребує кожного. Під тиском обставин він намагається зберегти гідність, родинну єдність і зробити морально правильний вибір.

Луцький створює образ глибокий і багатошаровий: з одного боку — сила і рішучість, з іншого — крихкість, розгубленість, і навіть сором за власну безпорадність. За цю роль актор отримав нагороду за найкращу чоловічу роль на Міжнародному кінофестивалі в Марракеші. Журі назвали його виконання “виключно щирим і болісно правдивим”.

Міжнародне визнання і шлях до “Оскара”

Світова прем’єра “Під вулканом” відбулася 8 вересня 2024 року на престижному Міжнародному кінофестивалі в Торонто. Стрічку одразу високо оцінили критики, зокрема за тонкий сценарій, делікатну режисуру Коцура та вражаючу операторську роботу Микити Кузьменка — українського кінооператора, який здобув популярність завдяки роботі над фільмом “Памфір” та співпраці з режисеркою музичних відео Таню Муіньо. Разом вони зняли кліпи для таких зірок, як Гаррі Стайлз та Ленні Кравіц, а також отримали номінацію на MTV Video Music Awards за кліп для Дуа Ліпи.

У вересні Польща офіційно висунула стрічку на премію “Оскар” у категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”. Це рішення стало ще одним знаком того, наскільки важливою стала тема української війни для європейського мистецтва.

Фільм увійшов до лонглиста премії “Оскар-2025”, що значно підвищило його шанси на міжнародне прокатне життя.

Нове ім’я в міжнародному кіно

Роман Луцький — один із найяскравіших акторів сучасного українського кіно і театру. Його талант, глибока емоційність і здатність до перевтілення зробили його впізнаваним не лише в Україні, а й на міжнародному рівні. Луцький народився у 1985 році в Івано-Франківську. Навчався в Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету. З 2009 року — актор Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, де зіграв низку провідних ролей у виставах класичного та сучасного репертуару.

У кіно дебютував 2013 року, здобув широку популярність завдяки ролі у фільмі “Століття Якова”. Також зіграв у фільмах “Червоний”, “Крути 1918”, “Довбуш”, “Віддана”, “Гуцулка Ксеня”, “Фелікс Австрія” та інших. Його акторський стиль вирізняється глибокою емоційною проникливістю, пластичністю і внутрішнім напруженням.

Про Україну мовою кіно

У 2023–2024 роках Луцький вийшов на новий рівень міжнародного визнання. Однією з найгучніших перемог останнього часу стала нагорода “Найкраща чоловіча роль” (журі очолював італійський режисер Лука Гуаданьїно)  на престижному кінофестивалі в Марракеші за головну роль у фільмі “Під вулканом” польського режисера Даміана Коцура. Луцький дізнався про перемогу вдома, в Івано-Франківську, просто зранку в ліжку, коли йому зателефонував режисер і повідомив, що потрібно терміново записати відео з подякою.

У тому ж періоді він також представив стрічку “Медовий місяць” режисерки Жанни Озірної. Це камерна драма про життя української пари, яка опинилася під окупацією. Сюжет вибудовується навколо складних взаємин у замкненому просторі квартири, де герої намагаються зберегти не лише любов, а й самі себе в умовах зневіри і страху. І цей фільм, як і попередній, акцентує не на хроніці війни, а на збереженні людяності під її тиском. 

Актор каже, що після показів у Європі глядачі дякували за щирість і людяність фільмів. Саме через такі камерні, емоційні історії європейці можуть відчути, як війна впливає на долі звичайних українців.

Вірність сцені

Хоча кінокар’єра Романа стрімко розвивається, він не залишає театральної сцени. Вже 15 років Луцький грає у Франківському драмтеатрі, і для нього це не просто робота, а емоційний простір, де він “тримає форму”. 

Серед найсильніших виступів — роль Гамлета у п’ятигодинній виставі в польському Познані та головна роль у монументальних “Дзядах” за режисурою Маї Клечевської. У постановці він грає поета Конрада — ув’язненого ідеаліста, який бореться за свободу. Ця роль вимагала екстремальної концентрації: в одній зі сцен актор прикутий ланцюгами і може передавати емоції лише голосом і мімікою.

З тією ж Клечевською Луцький готується до нової постановки — “Макбет”. Прем’єри відбудуться в Івано-Франківську та Гданську. Він радіє, що український театр розвивається і що з’являється здорова конкуренція між театрами і постановками. Це, за його словами, стимулює акторів працювати глибше і сильніше.

У творчості Луцького відчутна глибока людяність і відповідальність — перед мистецтвом, глядачами і своєю країною.

Comments

...