Відомий французький композитор, який є автором хітів Едіт Піаф, родом з Івано-Франківщини, прославився на весь світ завдяки своєму таланту та творчості.
Яким було його життя і як він розвивався у своїй творчості, ми дізнаємось у цій статті на frankivsk-trend.in.ua.
Ранні роки та захоплення музикою
Натан (перше ім’я) Ґланцберґ народився у 10 жовтня 1910 року і місті Рогатин Івано-Франківської області (тоді це було королівство Галичини, що входило до Австро-Угорщини). Народився він у сім’ї євреїв.
У 1911 році сім’я змушена була емігрувати до Німеччини і саме там хлопчика почали називати Норбертом.
Хлопчик з раннього дитинства любив музику і його мати це помічала.
У 1914 році, якраз тоді, коли почалась Перша Світова Війна, у сім’ї з’явилась маленька дівчинка – сестра Норберта Лізель.
Проте, мати хлопця не перестала приділяти йому менше уваги, продовжувала вірити у його схильність та талант до музики і врешті-решт у цьому ж році подарувала сину піаніно. Це був один з найпам’ятніших днів для маленького Норберта.
У віці 14 років хлопець почав відвідувати консерваторію у місті Вюрцбург. Вчителі консерваторії побачили великий талант у хлопця і почали захоплюватися ним та його грою.
У 1927 році Норберт залишив консерваторію і пішов працювати до “Аахенського” театру як концертмейстер (керівник групи інструментів у музичному груповому колективі). Тут він також проявив свої вміння, тож йому довірили диригувати декількома операми при великій публіці.
Пізніше хлопця запросили у інший театр – берлінський театр-вар’єте “Адміралспаласт”, де він вже диригував для оперної трупи і вистав.
Директору театру настільки сподобалось те, як вправно виконує роботу Норберт, що вмовив його залишитись у новому театрі і отримувати ще вищу заробітну плату ніж у попередньому.
Крім роботи у театрі, Норберт почав писати музику для перших звукових фільмів. Всі ці фільми знімались у берлінській кіностудії. Так як в ці роки упереджено ставилися до євреїв і витісняли їх, то це торкнулось і Норберта, якого звільнили з театру. Кіностудія перестала співпрацювати з усіма євреями, пояснюючи це тим, що вони шукають людей, які “відчувають по-німецьки”.
Цькування і ріст у кар’єрі
Після приходу Гітлера і через постійні цькування щодо єврейського походження, Норберт змушений був емігрувати до Франції.
Також у чоловіка були пропозиції з США, проте він вирішив залитися ближче до своїх рідних.
У Парижі ситуація з роботою для талановитого музиканта виявилась складною, чоловік довго не міг знайти роботу, але і сидіти склавши руки він теж не міг, тому що треба було за щось їсти. Тому одного дня Норберт пішов до крамниці, придбав акордеон і відразу ж пішов грати на вулицях Парижа, за що люди давали йому їжу.
Пізніше Норберту вдалось влаштуватись до єврейського театру, де він був піаністом. Саме тут він познайомився з багатьма такими ж талановитими людьми і потоваришував з ними. Колеги по роботі познайомили його з іншим стилем музики, який він освоїв і почав застосовувати у наступних своїх композиціях. Так і почався розквіт його кар’єри вже у Франції.
Знайомство з Едіт Піаф
На одному з виступів Гланцбергу і його ансамблю випала нагода працювати зі знаменитою французькою співачкою та акторкою Едіт Піаф, про яку тоді знали лише одиниці.
Норберу тоді було вже 30, а молодій зірці – 25. Вона відразу звернула увагу на молодого чоловіка і вирішила йому запропонувати стати її піаністом. З них вийшли хороші колеги по роботі, Едіт почала сходити як зірка, а Гланцберг їй в цьому допомагав.
Пізніше їхні стосунки переросли у щось більше: жінка постійно писала любовні листи Норберу, де висловлювала не тільки свої почуття, але й вдячність за те, що допоміг їй стати зіркою. Композитор написав для Едіт Піаф декілька хітів, які прославили її і вона стала однією з найвідоміших співачок естради того часу.
Але це кохання не було взаємне, тому що чоловік одружився з іншою жінкою у 1951 році, а в 1958 році у них народився син.
Вже як одружений чоловік та молодий батько, Норбер подався зі своєю музикою в кіно. Його мелодії у відомих старовинних фільмах звучать і досі в таких як “Занадто красива наречена”, “Білява відьма” та інших.
Життя і творчість Ноберта Гланцберга було наповнене життєвими та творчими випробовуваннями. Він розвивався як композитор у важкі часи війн і конфліктів, які призвели до цькувань та еміграції в інші країни. Проте, саме це і загартувало його як людину, як композитора і як чоловіка. Він пройшов усі життєві випробування, які були на його шляху і зумів дійти до вершини своєї кар’єри, ставши всесвітньовідомим композитором.
